ДЕСУЛЬФУРИЗАЦІЯ

ДОПОВІДЬ

по Проєкту

Міжнародної науково-технологічної Програми

«ЭКОЛОГІЯ – ЦЕ ВИГІДНО» (надалі – Програма):

«Єдина макроекономіка від десульфуризації димових газів,

до безкоштовної електроенергії та безумовного базового доходу»

ПІДСТАВИ

Оферта від 30 грудня 2020, 19:46

на виконання Рішення № 45/8 від 23.09.2020

Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування рішення:

«19 січня 2021 р. планується проведення комітетських слухань на тему «Реалізація заходів з екологізації великих спалювальних установок та скорочення викидів забруднюючих речовин – шлях до чистого повітря в Україні»

 ДОПОВІДАЧ

Автор і керівник Програми і Проекту,

співавтор технологій

Петроченков Валентин Георгійович,

+38-067-4073537, sbi315000@gmail.com

РЕЗЮМЕ ПРОЕКТУ – ПРОПОЗИЦІЯ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА

1. Зважаючи на беззаперечну екологічну і економічну вигоду Республіки Україна у впровадженні Проекту «Єдина макроекономіка від десульфуризації димових газів, до безкоштовної електроенергії та безумовного базового доходу» Кабінету Міністрів України увійти у склад засновників юридичної особи «Консорціум Міжнародної науково-технологічної Програми «ЭКОЛОГІЯ – ЦЕ ВЫГІДНО» у складі співзасновників: Споживче товариство «НАРОДНА КООПЕРАЦІЯ» і Благодійна організація «РЕСУРСНИЙ ФОНД».

2. Створити робочу групу із складу представників профільних комітетів Верховної Ради України, Комітету національної безпеки і оборони України для напрацювання законодавчих актів розширення можливостей державно-приватного партнерства, винесення законопроектів на засідання сесій Верховної Ради України.

ЗМІСТ

1. ПРОГРАМА. ПРОЕКТИ. КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД

2. ПРОБЛЕМАТИКА ВУГІЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ 

3. ЕНЕРГЕТИКА І ТЕС 

4. ЗАПАСИ ВУГЛЕВОДНІВ ДЛЯ ЕНЕРГЕТИКИ 

5. ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 

6. СІРКА У ВУГІЛЛІ 

7. ГАЗОВІ ВИКИДИ ТЕС 

8. ДЕСУЛЬФУРИЗАЦІЯ ДИМОВИХ ГАЗІВ У США 

9. ДОСЛІДНЕ ВИРОБНИЦТВО ЗАВОДУ «ABBOTT» В CHAMPAIGN, IL

10. ТЕХНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ І МОЖЛИВОСТІ 

11. ЕКОНОМІЧНИЙ РЕЗУЛЬТАТ І ПЕРСПЕКТИВИ ДДГ 

12. ВИСНОВКИ ЩОДО ДДГ
 

1. ПРОГРАМА. ПРОЕКТИ. КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД

Україна - член Міжнародного договору про патентну кооперацію (Patent Cooperation Treaty), а це означає, що всі патенти, видані Державним підприємством «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент), мають світовий пріоритет. Саме для визнання світового пріоритету командою вчених (Білокінь Е.Н., Дульнев П.Г., Петроченков В.Г.) було створено понад 100 патентів в областях:

1) первинної переробки сировини в проміжні продукти промисловості (кислоти, луги, добрива, глинозем, двоокис титану і марганцю, соди кальцинованої, ...);

2) конверсії техногенних родовищ у вторинну сировинну базу.

Це нові безвідходні комплексні індустріальні технології, покликані замінити існуючі.

Йдеться про стадію виробництва, без якої цивілізація існувати не може.

Ми об'єднали половину патентів в єдиний комплексний спосіб, його запатентували і побачили, що в лівій частині рівняння можемо скласти суперпозицію з 14-ти компонент, тобто, - отримати 14! рішень (понад 87 мільярдів комбінацій) - нових технологій. На 48 таких технологій патенти у нас вже є. Подальше патентування стало безглуздим. Ми тепер можемо задавати граничні умови і одержати багато позитивних результатів типу: вартість сировини на вході – до $ 10 / т; виробничі витрати – до $ 100 / т; дохід виробництва - понад $ 1500 на кожній тоні відходу.

Пропонується замінити на безвідходні не тільки ті технології, де відходи виробництва складають 97%, але і впровадити технології утилізації 3% відходів споживання. Пропонується зробити суспільство безвідходним.

Ми об'єднали тематику впровадження нових технологій в одну платформу - Міжнародну науково-технологічну програму «ЕКОЛОГІЯ - ЦЕ ВИГІДНО» (далі - ЕКОПРОФІТ).

Автором Проекту сформульовано Закон про винаходи: «Будь-яка існуюча в Світі нова технологія, всього лише нова суперпозиція вже існуючих технологічних переділів, тільки з новою цільовою функцією і новими протоколами зв'язку між технологічними переділами».

Оскільки кращими власниками технологічних переділів є іноземні технологічні компанії, то автор Програми і її проектів вирішив їх об'єднувати по проектному цільовому принципу, роблячи замовлення на виконання кожною компанією своєї частини в загальній нової технології. Для загальної організації і достовірної експертної оцінки Очікуваного технічного результату (ОТР) і Очікуваного економічного результату (ОЕР) автор теж вибрав іноземну технологічну компанію.

Така постановка задачі дозволяє нам бути суб'єктом права нового технологічного напрямку індустріальних комплексних технологій, дозволяє увійти в ринок за допомогою надання додаткових доходів учасникам Проекту. Це дозволяє заробити на експорті технологій, оскільки весь Світ їх потребує.

Це дозволяє подолати експертний і сертифікаційний бар'єр, особливо вітчизняного контингенту чиновників, недобросовісних наукових і промислових конкурентів.

Малі зрушення на сировинному ринку викликають великі коливання на товарному ринку. Ми можемо стати гідним учасником обох ринків.

При конверсії техногенних родовищ у вторинну сировинну базу ми робимо багаторазову переоцінку Матеріального активу (МА) на балансі держави і його підприємств, підвищуючи їх ліквідність і кредитну спроможність на внутрішньому і зовнішньому ринку.

Нові підприємства мають набагато більшу прибутковість, ніж їх попередники, менше витрачають енергії, мають меншу металоємність, мають більш вигідну логістику, не мають шламосховищ, дозволяють будувати заводи меншої потужності і за місцем споживання їх продукції.

Наявність однакових технологічних переділів в різних технологічних процесах дозволить паралельно, а не послідовно розгорнути Програму.

Економічна ефективність дозволить окупити вкладення не за десятиліття, а за 3-4 роки.

Новий проектний підхід дозволить поставити на баланс Нематеріальний актив (НМА), який багато разів перевищить МА усієї країни.

Наповнення внутрішнього ринку додатковою масою товарної продукції дозволить урівноважити дефляцію додатковою емісією, одночасно забезпечивши обігові кошти для впровадження нових виробничих потужностей по проектах Програми.

Додаткова зайнятість населення на посадах високої кваліфікації та високі заробітки, піднімуть попит навчання технічних професій, ліквідують соціальну напругу у суспільстві.

2. ПРОБЛЕМАТИКА ВУГІЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

За даними статті «СЛІДИ ВУГІЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ»: Вугілля - один з найдавніших видів палива, аж до середини XX століття був основним джерелом енергії. І зараз, незважаючи на активне використання нафти, газу, урану, частка вугілля в світовому виробництві електроенергії становить близько 40% (в Китаї - 78%, в США - 50%, в Росії - 19%). Однак вугілля не згорає безслідно. У процесі його спалювання утворюється не тільки енергія, але і відходи.

Вугільна енергетика залишає дуже помітний слід і в атмосфері.

Запаси вугілля складають 95,4% від загального обсягу запасів органічного палива на Україні.

 З матеріалів Вікіпедії.

Світові викиди вуглекислого газу від спалювання викопного палива склали 32 гігатони в 2013 році. Ґрунтуючись на розгляді зобов'язань Паризької угоди, що охоплює близько 190 країн, Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) очікує, що світове споживання енергії до 2040 року збільшиться на 30% завдяки індустріалізації Індії, Південно-Східної Азії і Китаю.

 3. ЕНЕРГЕТИКА І ТЕС

Світове споживання енергії 15 млрд. МВт·рік в процентному відношенні розподілено:

37 - промислові споживачі (сільське господарство, гірничодобувна промисловість, виробництво, будівництво);

20 - особистий і комерційний транспорт;

11 - індивідуальне опалення, освітлення і електроприлади;

5 - комерційне споживання (освітлення, опалення та охолодження комерційних будівель, водопостачання і каналізація);

27 - втрати при виробництві і передачі електроенергії.

Найпоширенішим паливом для ТЕЦ в світі є вугілля.

Європейське агентство з навколишнього середовища (ЄАНС) враховує тільки кінцеве споживання енергії (тобто не включає енергію, втрачену при виробництві та передачі електроенергії) і вважає, що кінцевий розподіл споживання енергії в процентах наступний:

31,5 - транспорт;

27.6 - виробництво;

25,9 - домашнє господарство;

11.4 - сектор послуг;

3,7 - сільське господарство.

Споживання енергії відповідально за більшу частину (79%) викидів парникових газів:

31 - енергетичний сектор;

19 - транспорт;

13 - промисловість;

9 - домашні господарства;

7 - інші.

У той час як енергетична ефективність набуває все більшого значення для державної політики, більше 70% вугільних електростанцій Європейського Союзу мають вік понад 20 років і працюють з ефективністю 32-40%. Технологічні розробки 1990-х років дозволили підвищити ефективність до рівня 40-45% в нових ТЕЦ. Однак, згідно з оцінкою Європейської комісії це все ще нижче рівня найкращих існуючих технологій (НІТ), які мають ефективність 46-49%. Ефективність газових ТЕЦ в середньому становить 52% в порівнянні з 58-59% найкращих існуючих технологій. Газові та нафтові котельні працюють із середнім ККД 36% (НІТ забезпечують 47%). Згідно з тією ж оцінкою Європейської комісії будівництво нових ефективних ТЕЦ і підвищення ефективності більшості діючих ТЕЦ до середнього ККД в 51,5% в 2020 році призведе до зменшення річного споживання до 15 млрд. м³ природного газу і 25 млн. тон вугілля.

4. ЗАПАСИ ВУГЛЕВОДНІВ ДЛЯ ЕНЕРГЕТИКИ

Вугільна промисловість України представлена головним чином підприємствами Донецького, Львівсько-Волинського кам'яновугільних і Дніпровського буровугільного басейну. Основною базою кам'яного вугілля України є Донецький вугільний басейн.

З автореферату Шестопалова З.С.:

 В даний час вугілля - єдиний енергоносій, обсяги якого достатні для практично повного забезпечення потреб національної економіки України.

Співвідношення у відсотках світових запасів органічного палива наступне:

67 - вугілля;

18 - нафта;

15 - природний газ.

В Україні ці показники в процентному співвідношенні складають:

95,4 - вугілля;

2 - нафта;

2,6 - природний газ.

За прогнозами до 2020 р. енергоносієм номер один стане вугілля. Вже сьогодні вугілля дає 23% теплової та 55% електричної енергії.

5. ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Зазначені вище дані показують, що виходячи з довгострокової стратегічної перспективи використання енергоресурсів і національної безпеки України, слід:

1. Максимально використовувати в якості джерела електроенергії атомну енергетику і не на шкоду економіці, - альтернативні джерела енергії.

2. Максимально використовувати в якості джерела тепла вугілля. При цьому слід вирішити питання викидів в атмосферу і використання золошлакових відходів.

3. Забезпечити процеси спалювання і газифікації екологічним захистом із виробництвом мінеральних добрив і будівельних матеріалів.

4. Як джерело газу використовувати можливості газифікації на ТЕС відходів споживання і органічних відходів виробництва.

5. Замінити всі індустріальні технології на екологічно чисті та енергетично ефективні.

 6. СІРКА У ВУГІЛЛІ

 Однак, більшість вугілля України характеризується значним вмістом сірки. Близько 80% всього вугілля містить більше 2,5% сірки (по масі), а сірчистість 30% вугілля перевищує 4%.

Підвищений вміст сірки у вугіллі знижує його якість, що призводить до ряду технічних проблем при його використанні, а також веде до забруднення навколишнього середовища продуктами спалювання вугілля.

У вугіллі України, в тому числі і Донецької області, розрізняють піритні (колчедан), органічну, сульфатну та елементарну сірку.

Піритова (колчеданна) сірка - основний вид сірчистих сполук в вугіллі, на її частку в середньому припадає 62% загального вмісту сірки. Форми включень піриту в вугільні пласти різні. Пірит, що утворився в період утворення вугілля, розподілений по вугіллю рівномірно, в тонкодисперсній формі і, як правило, пов'язаний з органічною масою вугілля. Пірит, що утворився по тріщинах всихання шляхом інфільтрації після припинення процесу вугленакопичення, розподілений грубодисперсними включеннями. Він являє включення у вигляді домішок, доступних виділенню механічним способом.

Органічна сірка рівномірно розподілена по всьому вугіллю, її неможливо виділити. Діапазон вмісту органічної сірки в українському вугіллі 0,3-0,5%, але зустрічається 2,5-3%; таке буває в межах одного шару на прилеглих ділянках. Це говорить про те, що органічна сірка утворилася не тільки за рахунок сірки вихідного рослинного матеріалу. Органічні сірчисті його сполуки відповідають приблизно 0,3-0,5% сірки у вугіллі. Вважають, що джерелами утворення вторинної сірки була елементарна сірка, яка при відповідних умовах взаємодіяла з органічною речовиною і збільшувала кількість органічної сірки.

Сульфатна сірка в українському вугіллі міститься в невеликій кількості (до 0,1%), частіше зустрічається в вугіллі, довго зберігається на поверхні. Ця форма сірки - результат окислення піриту, у вугіллі вона у вигляді тонких примазок з гіпсу.

Елементарна сірка - залишки сірки, що не прореагувала з вугіллям, вона розподіляється у вигляді тонкодисперсних з'єднань. У вугіллі її близько 0,15%.

 7. ГАЗОВІ ВИКИДИ ТЕС

«Аналіз енергоекологічних показників теплових електростанцій», зроблений харківськими вченими, показав наступне.

У всьому світі близько 80% теплової та електричної енергії виробляють на основі спалювання викопних органічних палив і перетворення їх хімічної енергії в теплову і електричну. Відомо, що об'єкти теплоенергетики є визначальними в споживанні води і кисню, а також в тепловому забрудненні оточуючого середовища (ОС). З продуктами спалювання палив викидаються (від загальної кількості):

~ 60% оксидів сірки (SO₂) і азоту (NO_X),

~ 30% твердих аерозольних часток,

а також основна частка СО₂ як визначального фактора виникнення «парникового ефекту», що приводить до потепління клімату.

 TЕC і ТЕЦ виробляють 92870 млн. КВт·год - 47,9% всієї електричної енергії України.

Викиди в атмосферу в тис. т при спалюванні 2,3⋅10⁶ т вугілля, 1,57⋅10⁶ т мазуту і 1,9⋅10⁹ м³ природного газу цьому складають, відповідно.

SO₂ - 139,0; 52,7; 0,012

NO_X - 21,0; 22,0; 12,0

СО - 0,21; 0,08; незначна кількість

Твердих частинок - 4,49; 22,0; 12,0

Гідрокарбонатів - 0,52; 0,67; незначна кількість

Вміст: в мазуті S^p = 1,6%; у вугіллі S^p = 3,59%.

При цьому питомі показники викидів в атмосферу в г/кВт·год для кам'яного вугілля, бурого вугілля, мазуту і природного газу відповідно склали наступні значення.

SO₂ - 6,0; 7,7; 7,4; 0,002

NO_X - 2,8; 3,4; 2,4; 1,9

Твердих частинок - 1,4; 2,7; 0,7; -

Фтористих з'єднань - 0,05; 1,11; 0,004; -

 Особливо шкідливими для людини інгредієнтами, що викидаються з димовими газами (ДГ) вугільних ТЕС, є: оксиди азоту (NOX) і сірки (SO2), дрібнодисперсні аерозолі, які включають золу, сажисті частинки, оксиди металів і т.д., а також канцерогенні вуглеводні. При цьому канцерогенні вуглеводні в значній мірі сорбуються на дрібнодисперсних аерозолях і можуть накопичуватися (як і важкі метали) на значних територіях навколо ТЕС і в золовідвалах. Крім того, в атмосфері під впливом сонячної радіації з оксидів азоту та канцерогенних вуглеводнів додатково можуть синтезуватися нітроканцерогенні речовини, що мають мутагенні властивості і є гранично небезпечними для здоров'я людини.

Викладене вище обґрунтовує доцільність використання хімічних способів абсорбції газів з подальшою їх переробкою в групи товарних продуктів, які не сприяють подальшому отруєнню навколишнього середовища.

 Використовувати енергію вугілля можна різними способами:

1) спалювання;

2) газифікації.

Усі способи мають відповідні способи очистки від шкідливих викидів у повітря.

У цьому Проекті ми торкнемося лише одного із комплексних способів десульфуризації димових газів, обґрунтуємо ОТР і ОЕР цього способу.

 8. ДЕСУЛЬФУРИЗАЦІЯ ДИМОВИХ ГАЗІВ У США

 Вихідним даними цього матеріалу послужив досвід десульфуризації димових газів на дослідно-промисловому виробництві заводу синтетичного палива розробки General Electric (GE) в Beulah, Північна Дакота.

Компанією досліджувалась можливість і доцільність отримання мінерального добрива з гіпсу, отриманого в скруберах 2-х електростанцій за допомогою абсорбції оксиду сірки розчином вапняного молока з вихлопних газів електростанцій (flue gas desulfurization (FGD) processes, або - десульфуризації димових газів (ДДГ)). Підставою для проекту послужили затверджені Норми щодо скорочення викидів діоксиду сірки (в 1995 році - фаза I: 2,5 фунта SCV106 BTU і в 2000 році - фаза II: 1,2 фунта SCVIO6 BTU) за мандатом про чисте повітря 1990 року і відповідних поправок до Законів США.

При використанні методу очищення вихлопних газів генеруючої компанії Abbott в Champaign штату Illinois на скруберному обладнанні Chiyoda Thoroughbred 121 ДДГ-системи сіркоочистки (system FGD-desulfurization) утворюється одна тонна гіпсу на кожні десять тон вугілля, що спалюється.

Раніше гіпс з чистотою понад 94% використовувався в основному для виробництва будівельних матеріалів, тобто штукатурки і гіпсової штукатурки, гіпсових стінових дошок і цементу. Гіпс нижчої якості застосування не знаходив.

На період виконання проекту ринок сульфату амонію в США становив близько 2 млн. т на рік. Передбачалося, що від 5 до 10 млн. т нового виробництва сульфату амонію можуть знадобитися для ринку добрив США, що компенсує щорічні, втрати сірки в ґрунті сільгоспугідь, запобіжить утворенню кислотних дощів. Оптова ціна на гранульований сульфат амонію коливалася від $75 до $130 за тону.

Аміачний процес виробництва сульфату амонію в якості побічного продукту, був розроблений General Electric (GE) і випробуваний на дослідно-промисловому заводі синтетичного палива в Beulah, Північна Дакота. Для спалювання вугілля з вмістом сірки більше 3%, цей процес має переваги, з урахуванням того, що собівартість сульфату амонію буде менше $40 за тону. Навіть при зменшенні вмісту сірки у вихлопних газах, собівартість $70 за тону виявляється прийнятною.

Спосіб отримання сульфату амонію шляхом взаємодії гіпсу і карбонату амонію був вперше запропонований в 1809 році (Higson, 1951) і широко відомий як процес Mersburg в Англії та Індії. Література Сполучених Штатів не призводить джерел, що описують цей процес. Проте, на заводах в Англії (Higson, 1951) і Індії (Nitrogen, 1967) використовували цей процес. В даний час відсутні джерела інформації про використання цього процесу цими заводами. Процес вважається економічно привабливим в районах, де сірка відсутня або дуже дорога (Kirk-Othmer, 1992). Визначає вартість процесу тривалість реакції в серії реакторів.

 9. ДОСЛІДНЕ ВИРОБНИЦТВО ЗАВОДУ «ABBOTT» В CHAMPAIGN, IL

 На заводі «Abbott» в Champaign, IL вироблявся гіпс і використовувався в якості сировини, отриманої в скрубері. Продукт містив 98,36% гіпсу (CaSО4*2H2О), і менше 0,01% сульфіту кальцію (CaSО3).

В результаті експериментальних робіт отримано вихід сульфату амонію до 83% з чистотою до 99%.

Абсорбція газів електростанції встановленої потужності на 500 МВт при спалюванні вугілля з вмістом сірки 3,5%, ефективністю сіркоочистки з ККД 95%, може генерувати близько 47 тон гіпсу на годину, якщо умови для окислення сульфіту в сульфат будуть виконані.

Представлений в дослідженнях процес аналогічний тому, який використовується в Європі і Індії з 1960 року для виробництва великої кількості сульфату амонію з природного гіпсу (ACS, 1964).

Заводськими випробуваннями компанії TVA (Meline та ін., 1971) досліджений так само процес отримання карбонату амонію абсорбцією діоксиду вуглецю та аміаку у водному розчині в абсорбційній вежі з подальшим виробництвом сульфату амонію.

Додаткова ідея компанії полягала в тому, щоб побудувати завод під комунальні послуги з виробництва вапна та поставки вуглекислого газу (СО₂).

Компанія City Water and Light Utility of Springfield, IL поділилися наступною техніко-економічною інформацією щодо можливості виробництва сульфату амонію з відходів очищення газів електростанції:

- споживання вугілля на кіловат - 0,96 фунта, або близько 0,45 кг (1 фунт дорівнює 0,453592 кілограм) на кіловат-годину;

- відсоток сірки в вугіллі - близько 3%;

- 85 фунтів, або близько 38,56 кг гіпсу генеруються на кожен мегават електроенергії.

На підставі цієї інформації були зроблені наступні допущення.

1. 550-650 МВт / год (MW / hr) – потужність генераторної установки;

2. 85 фунтів гіпсу виробляються на МВт / год (MW / hr). Це еквівалентно 561 тон гіпсу в день або 200 000 тон на рік (357 днів роботи).

3. 0,752 тон 98%-го сульфату амонію виробляється на кожну тонну гіпсу. Це еквівалентно продуктивності по сульфату амонію рівній 422 тон в день, або 150 000 тон на рік (97,7% час роботи).

4. На переробку 1 тони гіпсу потрібні 0,22 т аміаку з 10%-м надлишком (Bennett; Hillenbrenner, 1995). Це еквівалентно 123,4 т / добу або 0,292 тони NH₃ на тонну (NH₄)₂SО₄.

5. Передбачається, що весь СаСО₃ перетворюється в процесі переробки в скрубері електростанції. Пілотна установка виробництва карбонату кальцію була занадто висока. Таким чином, для оцінки передбачалося теоретичне використання 0,581 тон СаСО₃ на тонну гіпсу. Це еквівалентно 325,9 тон на добу або 0,772 тони на тону сульфату амонію.

Таким чином, було доведено практичне отримання високоякісного крупнокристалічного сульфату амонію з відходу вихлопних газів електростанції Abbott.

Матеріальний баланс кальцію і сірки показують перехід 98% кальцію в карбонат кальцію і перехід 81% сірки в сульфат амонію.

Процес конверсії фосфогіпсу розроблений і впроваджений також в Австрії, Індії, Нідерландах, СРСР.

 10. ТЕХНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ І МОЖЛИВОСТІ

 Досить дорогий процес виробництва вапняного молока разом із виробництвом добрива - сульфату амонію із вихлопних газів ($40 на тону) компенсується ТЕС підприємства Abbott доходом від $ 75 до $ 130 за тонну.

Позитивним також є повернення крейди в голову процесу виробництва вапняного молока.

Пропонується процес ДДГ завершити не виробництвом сульфату амонію, а виробництвом сульфату калію вартість $850/т і хлориду кальцію вартістю $450/т.

І для цього окрім незаперечної економічної переваги є наступні значні підстави.

Україна на Прикарпатті має багаті поклади калійних солей

Високі ціни на запропоновані до виробництва товарні продукти говорять про їх високий попит на ринку.

Кальцій дешевого вапняку перейде у дорогий хлорид кальцію.

Калій дешевого хлорного добрива перейде у дороге калійне добриво - сульфат калію.

Аміак залишиться в обороті.

 Є надія, що нагальна потреба України у хлориді калію не тільки як добрива, але і як технологічного посередника ДДГ, зрушить з «мертвої точки» вирішення питання застереження екологічної катастрофи європейського масштабу.

Це Проект Програми «Технологія переробки розсолів природного і техногенного походження на прикладі розсолів Домбровського кар’єру м. Калуш Івано-Франківської області України» (надалі - Розсоли).

 Техногенне родовище – результат масштабної економічної диверсії та перспектива майбутньої екологічної катастрофи на промисловій території хімічного концерну «Оріана». З 2002 року загрожує катастрофа, в результаті якої може бути знищене усе русло ріки Дністер до Чорного моря і сусідня Молдова залишиться без питної води.

Ніби то є усі передумови для застереження катастрофі з одночасним одержанням макроекономічної вигоди.  До таких умов можна віднести наступні:

Є технологія.

Є гроші на вирішення питання: «$ 500 млн. для Проекту».

Держава володіє, хоча не керує підприємством: «Права держави на Об’єкт – 99,999%».

Підприємство ПАТ «Оріана» банкрут і внесено до списку великої приватизації.

В результаті освоєння объекту є: «Перспективи розвитку технології.».

«Пропозиція Кабінету Міністрів України» по об’єкту сформовано.

Навіть «Проект Постанови Кабінету Міністрів» написано.

Якщо учасником Проекту прийняти в якості споживчого товариства усе без виключення населення м. Калуш, то громадяни територіальної громади змогли б отримувати додатковий щомісячний безумовний  базовий дохід у розмірі 2,5 тис. грн. на кожну людину. Поруч ще 20 таких родовищ.

У Світі всі підприємства виробництва добрива хлориду калію супроводжуються багатотоннажним відходом галітів (розчин хлориду натрію із домішками інших солей). Шламосховища галітів потребують додаткових територій, природоохоронних дій, великих кошті, їх дамби періодично проривають і створюють екологічні лиха.

Наша технологія відрізняється тим, що з галітів буде безвідходним способом виробляти соду кальциновану.

Такої технології переробки розсолів в Світі немає, як і технології безвідходного виробництва соди кальцинованої. За рахунок додаткового виробництва соди кальцинованої підприємство одержує додатковий прибуток. Це, в свою чергу, робить переробку розсолів не тільки безвідходною, але й надзвичайно прибутковою.

Впровадження технології дозволяє розробляти родовища не відкритим чи шахтним способом, а вилуговуванням через свердловини, що значно дешевше і безпечніше для природи.

Окрім того, що на Україні є родовища калійних солей Прикарпаття, є і родовища бішофітів Чернігівської і Полтавської областей. Взагалі, джерело розсолів в Світі, включно моря і океани, практично не обмежено. Саме за рахунок великого попиту цивілізації на мінеральні солі розсолів, їх необмеженість з точки зору родовищ, безвідходності та надзвичайної прибутковості, нова технологія переробки розсолів має макроекономічне значення не тільки для України, а й для усього Світу.

 Дотичною до десульфуризації димових газів, виробництва хлориду калію, переробки розсолів є нова технологія безвідходного виробництва соди кальцинованої способом BDP.

На сайті Програми ця технологія представлена двома розділами: «13. Виробництво соди кальцинованої» і «14. Сода кальцинована у виробництві скла».

85% соди кальцинованої в Світі виробляється аміачним способом Сольве. Світовий об՚єм виробництва – біля 45-50 млн. т на рік. Ця технологія на кожну тону соди виробляє 9-10 м³ 10%-го відходу хлориду кальцію, тони твердих і газових відходів. Ми ліквідуємо відходи виробництва і виробляємо додатковий товарний продукт. Крім цього значно скорочуються енергетичні витрати виробництва, його металоємність та потреба у шламонакопичувачах, зникає потреба у підприємствах – гігантах і з’являється можливість розміщення виробництва соди на підприємствах – користувачах продукції.

Оскільки виробництво соди кальцинованої в Україні знищено і підприємства її імпортують, а закордонні заводи продовжують створення техногенних родовищ і отруєння акваторій, цей Проект має велике екологічне і макроекономічне значення.

 Яскравим прикладом є Проект «14. Сода кальцинована у виробництві скла». Вартість соди кальцинованої у собівартості виробництві скла складає біля 23%. Власне виробництво соди значно зменшує ці витрати і дає можливість додаткового заробітку на супутньому товарному виробництві. Оскільки скло для будівництва в Україні теж імпортується, то майбутнє будівництво комплексів виробництва скла і соди кальцинованої буде мати беззаперечні ринкові переваги. Комплексний підхід відкриває можливості економічно вигідного виробництва конструкційних виробів із спіненого скла.

Якщо для виробництва 1 т скла використовується 0,24 т соди кальцинованої, то це означає, що тільки крейди в чистому об՚ємі у виробництві Сольве було використано біля 0,23/0,8758 = 0,26 т.  В класичній технології Сольве при переробці однієї тони крейди на вапно було б спалено 0,087 т і 0,8038 т повітря, що складає значну частину газових відходів. Сумарні газові відходи процесу з урахуванням розкладу самої крейди на тону крейди складають 10,055 т (CO₂ - 2,717; CO – 0,027; O₂ – 0,100; N₂ – 6,988; SO₂ – 0,016; H₂O (коксу) – 0,128; H₂O (повітря) – 0,079).

Отже, газові сумарні викиди при застосуванні соди кальцинованої, виробленої способом Сольве, для виробництва однієї тони скла складають 0,24*0,26*10,055 т = 0,627 тони.

Якщо прийняти об՚єм світового виробництва тільки листового скла на рівні 54 млн. т на рік, то сумарні газові викиди тільки від процесу виробництва вапна у виробництві соди кальцинованої способом Сольве складають 33,88 млн. т, з них в млн. т  (CO₂ – 9,15; CO – 0,091; O₂ – 0,337; N₂ – 23,546; SO₂ – 0,054; H₂O (коксу) – 0,431; H₂O (повітря) – 0,266).

Новий процес виробництва соди кальцинованої способом BDP не має виробництва вапна і газових викидів виробництва Сольве.

Якщо прийняти вартість компенсації 1 т викидів CO₂ за Кіотською угодою, то сума компенсації могла б скласти  більше €130 млн. на рік.

Наявність в контурі ТЕС високої температури і тиску пари дозволяє доповнити роботу ТЕС реакторами термічного водного окислення твердих і рідких органічних побутових і виробничих відходів, газоподібних відходів виробництва. Для забезпечення реакції треба з повітря виділити кисень і подати його в реактор термічного водного окислення. Із збідненого на кисень середовища повітря слід виділити азот і аргон. Результатом окислення органіки в осаді будуть концентровані оксиди важких металів, що в подальшому утилізуються в металургійній промисловості, продуктом буде метан і вуглекислий газ. Низька температура азоту дозволить з СО₂ отримати товарний штучний лід.

Таке доповнення дозволить:

- стабілізувати якість повітря  на виході з виробничого комплексу ТЕС (відсутність шкідливих домішок і правильне співвідношення компонент);

- утилізувати органічні відходи споживання і виробництва на території безпосереднього проживання людей (в містах) без зайвих транспортних витрат і шламосховищ - техногенних родовищ;

- вирішити проблему видобутку газу, використовуючи його в круговому обороті виробництва і споживання, зменшивши витрати на його видобуток і закупку;

- додасть значний економічний потенціал для економіки регіонів.

11. ЕКОНОМІЧНИЙ РЕЗУЛЬТАТ І ПЕРСПЕКТИВИ ДДГ

 Прямий спрощений економічний розрахунок виробництва тільки по технології виробництва товарного сульфату калію і хлориду кальцію показує додатковий дохід $574,3, а сумарний - $651,0 на кожній тоні гіпсу, одержаного від ДДГ.

 Абсорбція газів електростанції встановленої потужності на 500 МВт при спалювання вугілля з вмістом сірки 3,5%, ефективністю сіркоочистки з ККД 95%, може генерувати близько 47 тон гіпсу на годину, або 1128 тон на добу, або 402 696 тон в рік (з розрахунку 357 робочих днів на рік). При цьому вироблено буде 302022 тони сульфату амонію з прибутковістю близько $ 30,9 млн.

Для нового запропонованого варіанту річний дохід може скласти близько $651,0/т*402 696 т = $262155096, на $ 231,3 млн. (у 7,5 разів) більше ніж дає ТЕС Abbott в штаті Іллінойс США.

 Якщо прийняти додаткову прибутковість від впровадження нової технології близько $ 262 млн. в рік, то питома прибутковість для електростанції встановленої потужності 500 МВт складе більше $ 524 тис. на кожен МВт.

Для роялті 5% це складе більше $26 тис. на 1 МВт встановленої потужності, або понад $13,1 млн. в рік для електростанції встановленої потужності 500 МВт.

25% суми всіх ліцензійних платежів за фактом надходження коштів Ліцензіара перераховуються менеджменту, що призвів ліцензійну угоду до позитивного результату.

 12. ВИСНОВКИ ЩОДО ДДГ

 1. Підвищений вміст сірки у вугіллі і мазуті - НЕ ЕКОЛОГІЧНИЙ ВИРОК, А ЕКОНОМІЧНА «МАННА НЕБЕСНА».

2. $ 262 млн. доходу на 4 284 000 МВт виробленої електроенергії в рік, це додатковий дохід близько $61,19 / МВт, або $ 0,06119 / кВт*год, або 1,72 грн. / КВт (при курсі $ 1: 28,07 грн.) електричної енергії.

3. При тарифі на електроенергію 0,90-1,68 грн. / КВт, це як-раз той показник прибутковості, який зміг би підняти виробництво вугілля, відновити ТЕС країни, дати громадянам безкоштовну електроенергію, почати модернізацію ТЕС для переробки органічних відходів споживання і виробництва, організувати виробництво барвників з алюмосилікатів шламових відходів, виробництво будівельних матеріалів і доріг із порожньої породи шламових відходів.

4. Якщо взяти на увагу те, що TЕC і ТЕЦ України виробляють біля 92870 млн. КВт·год - 47,9% всієї електричної енергії України, і уявити собі, що ми зуміли усі генеруючі потужності перевести на екологічно чисту комплексну технологію ДДГ, то сумарний дохід тільки від такої модернізації генеруючих потужностей міг би скласти 92870 млн. кВт*год * $0,06119 / кВт*год = $5582,7 млн. щорічно.

5. Якщо взяти на увагу те, що світове споживання енергії 15 млрд. МВт*год, і з них  12 млрд. МВт*год (80%) теплової та електричної енергії виробляють на основі спалювання викопних органічних палив, то запровадження запропонованої модернізації потенційно змогло би додати валовий дохід біля $734280 млн. щорічно. Ця цифра дуже оманлива, і можливо дуже завищена, але дає можливість оцінити потенціал тільки однієї частини одного та далеко не повного Проекту у складі Програми «ЭКОЛОГІЯ – ЦЕ ВЫГІДНО».

6. Програма побудована на принципах міжнародної науково-технологічної кооперації із провідними світовими технологічними компаніями і тому наша країна на правах суб’єкта права Програми мала би від вирішення екологічних проблем значну макроекономічну вигоду на рівні $14,7-36,7 трлн. (2-5% від загальної суми прибутків) щорічно.

Голова правління

СТ «НАРОДНА КООПЕРАЦІЯ»

БО «РЕСУРСНИЙ ФОНД»                                                В.Г. Петроченков                                                           

12.01.2021 року

ЕПІЛОГ - Лист електронною поштою

Тема:

Слухання 19.01, 11:00, "Реалізація заходів з екологізації великих спалювальних установок та скорочення викидів забруднюючих речовин – шлях до чистого повітря в Україні"

Відправник:

vasylenko-l@rada.gov.ua

Василенко Леся Володимирівна, 18 січ. 2021 р., 18:02

Текст листа:

Шановні колеги!

Дякуємо за ваш інтерес до комітетських слухань на тему "Реалізація заходів з екологізації великих спалювальних установок та скорочення викидів забруднюючих речовин – шлях до чистого повітря в Україні", що відбудуться завтра, 19.01, об 11:00 в режимі відеоконференції.

У зв'язку з тим, що бажаючих взяти участь у слуханнях набагато більше, ніж дозволяють технічні можливості zoom, частину зареєстрованих учасників просимо приєднатись до слухань через онлайн трансляцію, що буде здійснюватись на сторінці https://www.facebook.com/lesiav.

Запрошуємо вас озвучувати свою позицію та залишати запитання у коментарях під трансляцією. Модератор буде їх регулярно переглядати та частину озвучить на слуханнях.

Матеріали комітетських слухань: https://drive.google.com/drive/folders/1cMPaBPuNVeiAC_Sfmd4ekxxZmSjIKa8T 

 З повагою,

Леся Василенко

 Додаток.

Програма

комітетських слухань  на тему: "Реалізація заходів з екологізації великих спалювальних установок та скорочення викидів забруднюючих речовин – шлях до чистого повітря в Україні"

Модератор - ВАСИЛЕНКО Леся Володимирівна, народний депутат України.

Немає коментарів

Залишити відгук